Андрій Хавунка – aктивний учасник “Студентської революції на ґраніті”

http://www.pisni.org.ua

Андрій Хавунка – гітарист і вокаліст, один із найкращих виконавців авторської пісні у середовищі громадської організації “Студентське братсво Львівської політехніки”. Автор обробок пісень Ігора Особіка, а також українських народних пісень. Деякі пісні написані ним спільно з Ігором Особіком. Активний учасник “Студентської революції на ґраніті” (учасник студентського голодування,

«Я з тих, хто був на площі, хто не просто стояв чи танцював, а хто голодував, відстоюючи свої переконання».

Оксана Марченко брала участь в студентському русі 90-х років:

http://uk.wikipedia.org/wiki

“- Я сама принимала участие в студенческих волнениях, или как называли тогда, в студенческом движении 90-х годов. Я из тех, кто был на площади, кто на ней не просто стоял или танцевал. А кто голодал, отстаивая свои убеждения. Но как горько я была разочарована, когда через несколько лет поняла, что меня просто использовали.

“Петро Перепуст бував у Наметовому Містечку щоденно”

http://www.facebook.com/reqs.php#!/notes/marichka-czyhryn 

CІДНЕЙ, Aвстралія  1.5.2011

 ПОМИНAЛЬНA НЕДІЛЯ

Cьогодні 1.5.2011 в 4 – ій годині ранку дзвонив у мене телефон…Поки я добігла до нього – перестав він дзвонити. A десь біля 9 години ранку  зателефонував мені з Києва Микола Кунцевич і повідомив, що помер наш друг – Петро Перепуст.  Помер казав на Великдень!  Я в шоку – закричала в телефоні, стало дуже, дуже болісно…І це в Поминальну неділю, коли прийшлося згадувати багатьох друзів, зокрема в Україні, які віддійшли у вічність.

21 років тому, коли я вперше приїхала в Москву мене на летовищі зустрічали з синьо-жовтими прапорами крім Aнатолія Доценка – хлопці з РУХ-у . Між ними голова РУХ-у в Москві – ПЕТРО ПЕРЕПУCТ.

“один із пунктів — про перевибори — «забалакали»: парламент вирішив провести референдум із питань довіри до себе і так врятувався від розпуску.”

Володимир СЕМКІВ

http://starogit.do.am/

Великий жовтень по–українськи

У центрі Києва за ситуацією стежили значні сили міліції, але табір постав безперешкодно. Політики, навіть з опозиційного, демократичного, табору, не уявляли, що студентський протест невдовзі обернеться на лавину й охопить всі вищі навчальні заклади міста. Докотиться до заводів, змете уряд і примусить керівництво Верховної Ради йти на переговори задля рішень про реальну незалежність республіки.

«А тут же камінь…»

“До голодування на граніті всі виступи проти радянської влади закінчувалися провалом”

http://www.k1.ua

Невідомі герої”. Студентський рух

21:09

Сьогодні Один день завершує серіал “Невідомі герої”. Ми приурочили його до Дня незалежності. І остання історія – про студентський рух в останні роки існування Радянського Союзу. Те, що починалося з балачОк в університетських гуртожитках, переросло у вуличні демонстрації та двотижневе голодування на знак протесту. Спогади тодішніх студентів, а нині – вже дорослих громадян незалежної України – слухала Дарина Горова.

“У жовтні 1990 р. кобзар підтримував піснею голодуючих студентів під час Студентської революції на граніті.”

http://archive.khpg.org

автор: Овсієнко В.В.

ЛИТВИН МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ (нар. 4.03. 1943 с. Федорівка (станція Помічна) Новоукраїнського (нині Добровеличківського) р-ну Кіровоградської обл. Кобзар, композитор, письменник, журналіст. Батько Степан Андрійович (1904–1963), залізничник на ст. Помічна; мати Марія Ониськівна (1910–1974), колгоспниця, мала 12 дітей. Вижили четверо: Іван, Ольга, Василь та Микола. Ще школярем Микола дописував як сількор до районної газети. Співав з братом Василем у художній самодіяльності. Обоє 1961 р. вступили у Кролевецьке профтехучилище художнього ткацтва.

“”оксамитове покоління” довело, що саме здатне до самоорганізації, адже від задуму до переможного завершення акція була проведена самою лише молоддю.”

http://www.mr.org.ua/

НАСЛІДКИ ГОЛОДУВАННЯ

Після підписання постанови про розгляд студентських вимог, О. Доній

та М. Іващишин виступили по телебаченню з повідомленням про те, що

голодування припиняється. Наметове містечко до вечора розібрали.

Результатом студентського голодування стала постанова з шести пунктів,

“Як стверджують безпосередні учасники цієї акції, існувала реальна можливість прориву в саме приміщення Верховної Ради, проте студенти нею не скористалися. “

http://golob.narod.ru/

В.Кулик, Т.Голобуцька, О.Голобуцький

4. Акція студентського протесту в жовтні 1990 р.
Власне, протиріччя між “старшими” політичними силами та молодіжним середовищем були помітні не лише в СНУМі. Націонал-демократичні сили, потрапивши до Верховної Ради, уявляли себе переможцями. Участь у великій політиці призвела до поширення серед значної її кількості конформістських настроїв. Осінь 1990 року увійшла в історію України як час компромісів та безперервного переговорного процесу.

“Хто б що не казав, хто б не намагався перекреслити цей досвід, – в них нічого не вийде.”

[19.10.2010 14:19]  Олена Мігачова

Студентське голодування: ми робили історію чи нам здавалося, що ми її робили?

Якщо згадувати про свій особистий громадянський досвід, то, напевно, можна сказати, що я двічі була щасливою. Перший раз під час студентського голодування двадцять років тому, другий – коли стався Майдан. Хто б що не казав, хто б не намагався перекреслити цей досвід, – в них нічого не вийде. Бо здатність на громадський протест була та завжди залишатиметься цінністю.

Цими днями виповнюється двадцять років студентської акції, яка стала початком студентського громадянського руху в країні. Ми тоді вчилися на факультеті журналістики Львівського університету.

“Зі спогадів Петра Світличного, депутата Київради з 1990 року”

http://www2.maidanua.org

2 ЖОВТНЯ (ВІВТОРОК)

2 жовтня 1990 року о десятій годині ранку чотири десятки активістів УСС та Студентського братства поодинці і групами зібрались на площі Жовтневої революції, розстелили на гранітних плитах матраци та спальники і оголосили про початок голодування. Трохи згодом з’явилися плакати з вимогами студентів та політичними гаслами. До вимог УСС додаються пункти, пропоновані радикальніше налаштованими львів’янами зі Студентського Братства: прийняття рішення про військову службу громадян України виключно в межах республіки та відставку прем’єр-міністра В. Масола.

Звернення голодуючих студентів:

“МОЛОДЬ УКРАЇНИ!
Ми, ваші ровесники, студенти вузів України, 2 жовтня розпочали голодування на майдані Незалежності (площа Жовтневої революції) у місті Києві. Ми вимагаємо від Верховної Ради України:

“Власне, в цьому і полягав головний конфлікт між лідерами…”

http://golob.narod.ru

В.Кулик, Т.Голобуцька, О.Голобуцький

6. Ідеологічна та політична самоідентифікація організованого молодіжного руху
Як вже вище зазначалося, з листопада-грудня 1990 року розпочався наступ реакції на демократичні сили в Україні. Значною мірою на собі “закручування гайок” відчув і молодіжний рух. В грудні 1990 року прокуратура порушила кримінальну справу проти активістів “окупаційного” студентського страйку у Київському університеті Д.Глущенка та Д.Мірошниченка. Їм інкримінувалося незаконне захоплення державних споруд.
Щоб захистити учасників акцій протесту О.Доній як голова Київської організації УСС оприлюднив заяву, де всю відповідальність за дії студентів в жовтні 1990 року взяв на себе.

Там, де в 1990 році стояли намети голодуючих студентів ( певна частина яких із настанням капіталізму захворіла на ожиріння )…

ПЛОЩА – ЦЕ НАШІ КРУТИ

№ 33 (184) 17 – 23 серпня 2006 року

Назва цієї статті трохи безсоромно поцуплена автором з пісні Едуарда Драча. У пісні йшлося про студентське голодування у 1990 році.
Голодування відбувалось у тій частині Києва, яка сьогодні називається Майданом Незалежності. Там, де в 1990 році стояли намети голодуючих студентів  ( певна частина яких із настанням капіталізму захворіла на ожиріння )  зараз знаходяться інші намети інших людей. Вони, як і  голодуючі студенти того далекого і повстансько-романтичного 1990 року, протестують проти пануючого, дуже  брутального по природі своїй світового порядку. Втім, є дві відмінності. В 1990 році людей на Майдані було значно більше.

“іще пам”ятаю батька, що не приховував тривоги і радості – “нарешті щось зрушиться”…”

революція на граниті – 20 років. ( + фото)

http://resurrectionist.hiblogger.net

не всі на ХБ можуть пам”ятати події осені 1990 року хоча б по причині свого віку. я і сам пам”ятаю погано – на Майдан Незалежності (тоді – площадь Октябрьской революции) мене не пускали батьки (можна було очікувати всього, чого завгодно), але на бульварі Шевченка пам”ятаю студентів, що брали участь в голодуванні.

“Учасники студентського голодування в 1990-му році не отримували ніяких коштів, ніяких дивідендів чи преференцій. “

Погляд Остапа Семерака на «Революцію на граніті»

Про Остапа Семерака читати також на http://file.liga.net

Взято з www.4post.com.ua/gromada/33854.html

20 років тому в Києві успішно завершилася перша з «оксамитових революцій» – студентське голодування, яке пізніше отримало назву «Революції на граніті». 

Молоді сміливці, які кинули тоді виклик тоталітарній державній машині, домоглися не лише відставки голови уряду та права для українських солдатів служити на батьківщині. Найважливішим було те, що в осінній атмосфері з’явився весняний запах СВОБОДИ… Саме заради цього їхав 1990-го року на студентську акцію до столиці 18-літній львів’янин Остап Семерак.

“чи не стала легковажна відмова голодуючих студентів у 1990 від своєї вимоги розпуску тодішньої ВР з комуністичною “групою 239″ першою в низці фатальних помилок патріотів України”

Джерело: http://newsforums.bbc.co.uk

Для чого студентські протести?

Днями виповнюється 20 років з початку студентського голодування на граніті – протестів молоді проти останнього комуністичного уряду Радянської України.
У цю п’ятницю, 1 жовтня, гостем інтерактивної програми Бі-Бі-Сі буде Олесь Доній, очільник тих протестів. З ним говоритиме Світлана Пиркало.
До розмови запрошуємо й Вас!
Чи пригадуєте ті події 20-річної давнини? Що думаєте про протести студентів і молоді взагалі – чи це шлях до прогресу, чи марна трата часу, чи необхіний крок у розвитку свідомості громадянина чи громадянки, чи юнацька наївність?

20-річчя Студентської революції на граніті: чи готова сьогоднішня молодь до акцій протесту?

Круглий стіл «20-річчя студентської «революції на граніті»: чи готова сьогоднішня молодь до акцій протесту?”. Організатор – фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

Розглянуті питання:

1. «Революція на граніті». – Яку роль відіграли ці події для розбудови незалежної України?

2. Чи можливе зараз повторення подій «революції на граніті»?

3. Сучасна молодь – політично активна чи пасивна? Що може спонукати молодь до вияву протесту?

Круглий стіл

«20-річчя студентської «революції на граніті»: чи готова сьогоднішня молодь до акцій протесту?»

4 жовтня 2010 р.

Українське національне інформаційне агентство — Укрінформ

(вул. Б.Хмельницького, 8/16)

Організатор круглого столу — Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники :

• Ольга Айвазовська – голова правління громадської мережі «ОПОРА»,
• Ірина Бекешкіна — директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва,
• Василь Гацько – голова ВМГО Демократичний Альянс,
• Олесь Доній – народний депутат України, засновник і голова МО «Остання Барикада»,
• Остап Семерак – народний депутат України, голова виконавчого комітету партії «Реформи і Порядок».

Основні питання до розгляду:

1. «Революція на граніті» – яку роль відіграли ці події для розбудови незалежної України?
2. Чи можливе зараз повторення подій «революції на граніті»?
3. Сучасна молодь – політично активна чи пасивна? Що може спонукати молодь до вияву протесту?

20-річчя Студентської революції на граніті: чи готова сьогоднішня молодь до акцій протесту?

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва 23–27 вересня 2010 року провів експертне опитування «20-річчя Студентської революції на граніті: чи готова сьогоднішня молодь до акцій протесту?».

“Цю гучну політичну акцію організували київська філія Української студентської спілки і Студентське братство зі Львова. “

КАЛІНІЧЕНКО В.В., РИБАЛКА І.К.

http://www-history.univer.kharkov.ua/

Виникнення самодіяльних громадських організацій

Бурхливі зміни в суспільстві у другій половині 1980-х  років позначилися на соціальному самопочутті людей, зумовили різку політизацію суспільної свідомості. Виразною стала розбіжність у поглядах і шляхах розв’язання назрілих проблем. Відбувався швидкий процес політичного розмежування. З 1987 р. в Україні виникають різноманітні самодіяльні громадські об’єднання, організації, товариства. Одним із перших самодіяльних об’єднань в Україні став Український культурологічний клуб (УКК), заснований представниками національно-демократичної інтелігенції Києва у серпні 1987 р. Серед членів УКК було чимало колишніх дисидентів

Студентське братство у Львові

світлина з http://sbl.org.ua

Керівники Братства (по роках) http://sbl.org.ua/

Світлини голодування студентів в Києві: http://sbl.org.ua

20 річниця студентського голодування у Львові: http://sbl.org.ua

“З 2 до 17 жовтня 1990 р. в Києві тривало голодування 158 студентів з 24 міст України.”

http://ebk.net.ua

О. Д. Бойко

Історія України

Посібник

Київ
Видавничий центр «Академія»
2002

Етапи перебудови та її наслідки для України

Взявши за основу суттєві зміни та зрушення, що відбулися у процесі самоусвідомлення, розстановки та взаємодії політичних сил у суспільстві, період з квітня 1985 р. по серпень 1991 р. можна поділити на кілька етапів.

“Революційний” ювілей

“Революції на граніті” виповнюється 20 років. Під такою назвою увійшло у історію України масове студентське голодування 90-го. Сьогодні активісти подій 20-літньої давності, серед яких відомі громадські діячі та письменники, не лише пригадують минуле. Її історичними уроками, каже кандидат на посаду міського голови Павло Андрусяк, варто скористатися у баченні майбутнього України. За 20 років “Революцію на граніті” встигли забути. Щоправда не ті люди, які були безпосередніми учасники історичної події. Серед них журналіст Вахтанг Кіпіані. Він зазначив, що чи не наймасовіший студентський виступ не дав бажаного результату. Адже більшість вимог протестуючих так і не виконали. Цього року в Україні вперше за останні роки згадали визначну історичну подію. В Івано-Франківську, за підтримки одного із учасників голодування, а зараз кандидата на посаду міського голови Павла Андрусяка, її відзначили низкою заходів. Андрусяк переконаний, що “Революція на граніті”, як і “помаранчевий майдан”, були яскравим вираженням волі людей та можливістю змінити думку влади.

“студентській Революції на граніті 20 років”

20-ту річницю “Революції на граніті” відзначили в Коломиї.

Міська організація політичної партії “Фронт Змін” з цієї нагоди провела у центрі Коломиї, на площі перед Музеєм писанкового розпису, перформанс із фотовиставкою світлин 20-літньої давності.

Протест молоді проти останнього комуністичного уряду радянської України отримав назву «студентської революції на граніті»

Сюжет про студентську революції на граніті 1990 року.

Фільм “16 днів. Революція на граніті”

документальна стрічка про “студентську революцію на граніті”, яка стала початком громадської активності в Україні і була потужним феноменом на шляху до побудови громадянського суспільства… Автор: Лідія Чайка. Студія “Диваки” Фільм створено за активної підтримки Ярослава Рущишина.

“Голодувальники лежали у перших рядах на розкладачках з пов’язками на головах «Я голодую»”

http://www.facebook.com

Олег Ущенко

Шукаючи свою столицю. Ч. 52.

Ми зібралися у передостанній плацкарті. У вагонній тиші перестук коліс егоїстично довбав під черепком тривожними думками, тому співали під гітару багато стрілецьких пісень, переходили на анекдоти, вечір часто розривало дружнім «Будьмо! Будьмо! Будьмо! — Гей! Гей! Гей! І шануймося, бо ми того варті».

Ліна Костенко: “я теж голодував, ми всі голодували, декого навіть забрала швидка допомога, а кияни тісним солідарним колом усі ті дні обступали нас.”

https://sites.google.com

Ліна Костенко. Записки українського самашедшаго

Я завжди був нормальною людиною. Радше меланхоліком, ніж флегматиком. Раціо в мені явно переважало, поки не зустрів свою майбутню дружину. Тоді на деякий час взяло гору емоціо, а тепер вже не знаю. Зрештою, дружина в мене розумна й красива, упадальників біля неї не бракувало, і якби зі мною щось не так, то вона вибрала б не мене.

Спадковість у мене теж добра, психів у роду не було. Вчився в університеті, ходив на байдарках, навіть маю спортивний розряд. Кінчав аспірантуру, захистив дисертацію. Хобі у мене музика, література, у дитинстві збирав марки. Словом, все адекватно, а оце раптом, на зламі століть, відчув дискомфорт

“На голодуванні 1990 року студентство висунуло свої вимоги. Вони були надзвичайно складними, але можливими для виконання.”

http://www.day.kiev.ua/

Богдан ГАВРИЛИШИН: В української еліти дуже багато поодиноких глобальних амбіцій та замало колективних

Розмовляли Олег ІВАНЦОВ, Сергій СОЛОДКИЙ, «День»

ФОТО ВОЛОДИМИРА РАСНЕРА /«День» БОГДАН ГАВРИЛИШИН

Богдан Гаврилишин — мабуть,один з найвідоміших західному істеблішменту українців. Серед його знайомих — відомі всьому світу політики, економісти. Проживання в Канаді та Швейцарії забезпечило йому добре ім’я в українській діаспорі. Не менш знаний пан Гаврилишин (член Римського клубу, іноземний член Національної академії наук) і в Україні. Богдан Дмитрович переконаний в європейському виборі нашої держави. Найбільшими досягненнями незалежної України вважає відмову від ядерної зброї, забезпечення прав та свобод національних меншин, а також закриття Чорнобиля.

Володимир Чемерис: “треба міняти не президентів, а систему соціально-економічних і політичних відносин.”

Газета по-українськи” №1186 за 04.03.2011.

“Треба не царя обирати, а брати владу в свої руки”

фото з сайта www.glavcom.com

Володимир Чемерис: ”Акцію ”Україна без Кучми” задумали четверо осіб”

10 років тому відбулася протестна акція “Україна без Кучми”. Це був перший етап української демократичної революції, каже співкоординатор тодішніх виступів Володимир Чемерис, 48 років.

“У заходах взяли участь журналіст Вахтанг Кіпіані та письменник Тарас Прохасько, які теж були учасниками Революції на граніті.”

http://gk-press.if.ua

Покоління з граніту

Софія МАРЧУК

Двадцять років тому у такі ж жовтневі дні 1990-го у Києві на площі Жовтневої революції (теперішній Майдан Незалежності) студенти розбили намети та оголосили голодування. Вони висунули кілька політичних вимог. Згодом ці події отримали в історії назву «Революція на

граніті». Голодували тоді у Києві і студенти з Івано-Франківська.