Предтеча Майдану

		Якщо пригадати недавнє минуле, то Помаранчеву революцію в Україні можна вважати новим витком в історії, котра, як стверджують філософи, розвивається за спіраллю. Адже цими днями виповнюється п’ятнадцять років мирній студентській “революції на граніті”, коли протягом двох тижнів у жодному з міст України не було розбито навіть жодного вікна, але відбулося повалення уряду Віталія Масола.Як відомо, у жовтні 1990-го активістам Української студентської спілки і Студентського братства вдалося підняти на боротьбу чи не все українське студентство. Як згадував потім один із трьох співголів того голодування, а нині керівник Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, першу листівку написав він сам і вніс туди дві вимоги — націоналізація майна Компартії України та комсомолу, а також перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі, щоб позбавити владу старої комуністичної номенклатури. Згодом зібралося все керівництво Української студентської спілки, яку очолював Доній, і наступного дня з’явилася третя умова — протест проти підписання нового Союзного Договору, тобто крок до незалежної України. Ще через кілька днів приїхала делегація зі Львова і додала нових два пункти: юнаки-українці повинні служити на території України, а глава Ради Міністрів Віталій Масол має піти у відставку.   Під тиском напівпідпільних громадських організацій, які розбили намети на холодному граніті столичної площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності), влада надала студентам годину прямого телеефіру на УТ-1. Молодь закликала тоді однодумців до всеукраїнського страйку, і наступного дня до її акції протесту були готові долучитися не тільки вищі навчальні заклади, а й заводи і фабрики. Частину вимог влада виконала, зокрема звільнила з посади Віталія Масола, однак намічені на весну 1991-го перевибори парламенту не відбулися. До того ж народні обранці підняли віковий ценз для кандидатів у депутати до 25 років, відкинувши таким чином можливість оновити політичну еліту. Коли ж вибори пройшли, то цей закон скасували… Так чи інакше, але “революція на граніті”, повністю організована силами студентства, не мала на той час аналогів у всьому Старому світі (“оксамитові революції” у Східній Європі у 1989-му проводили більш зрілі політики). Вперше російськомовні Дніпродзержинськ та Одеса об’єдналися на рівні політичних вимог зі Львовом та Івано-Франківськом. Вперше запекла боротьба проти влади завершилася мирним шляхом, під музику “Мертвого півня” і Марії Бурмаки. Вперше перемога демократичних сил дала впевненість суспільству, що воно може вирішувати найважливіші громадські проблеми.