Предтеча Майдану

 

Якщо пригадати недавнє минуле, то Помаранчеву революцію в Україні можна вважати новим витком в історії, котра, як стверджують філософи, розвивається за спіраллю. Адже цими днями виповнюється п’ятнадцять років мирній студентській “революції на граніті”, коли протягом двох тижнів у жодному з міст України не було розбито навіть жодного вікна, але відбулося повалення уряду Віталія Масола.Як відомо, у жовтні 1990-го активістам Української студентської спілки і Студентського братства вдалося підняти на боротьбу чи не все українське студентство. Як згадував потім один із трьох співголів того голодування, а нині керівник Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, першу листівку написав він сам і вніс туди дві вимоги — націоналізація майна Компартії України та комсомолу, а також перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі, щоб позбавити владу старої комуністичної номенклатури. Згодом зібралося все керівництво Української студентської спілки, яку очолював Доній, і наступного дня з’явилася третя умова — протест проти підписання нового Союзного Договору, тобто крок до незалежної України. Ще через кілька днів приїхала делегація зі Львова і додала нових два пункти: юнаки-українці повинні служити на території України, а глава Ради Міністрів Віталій Масол має піти у відставку.

 

Під тиском напівпідпільних громадських організацій, які розбили намети на холодному граніті столичної площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності), влада надала студентам годину прямого телеефіру на УТ-1. Молодь закликала тоді однодумців до всеукраїнського страйку, і наступного дня до її акції протесту були готові долучитися не тільки вищі навчальні заклади, а й заводи і фабрики. Частину вимог влада виконала, зокрема звільнила з посади Віталія Масола, однак намічені на весну 1991-го перевибори парламенту не відбулися. До того ж народні обранці підняли віковий ценз для кандидатів у депутати до 25 років, відкинувши таким чином можливість оновити політичну еліту. Коли ж вибори пройшли, то цей закон скасували…

Так чи інакше, але “революція на граніті”, повністю організована силами студентства, не мала на той час аналогів у всьому Старому світі (“оксамитові революції” у Східній Європі у 1989-му проводили більш зрілі політики). Вперше російськомовні Дніпродзержинськ та Одеса об’єдналися на рівні політичних вимог зі Львовом та Івано-Франківськом. Вперше запекла боротьба проти влади завершилася мирним шляхом, під музику “Мертвого півня” і Марії Бурмаки. Вперше перемога демократичних сил дала впевненість суспільству, що воно може вирішувати найважливіші громадські проблеми.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s