Там, де в 1990 році стояли намети голодуючих студентів ( певна частина яких із настанням капіталізму захворіла на ожиріння )…

ПЛОЩА – ЦЕ НАШІ КРУТИ

Назва цієї статті трохи безсоромно поцуплена автором з пісні Едуарда Драча. У пісні йшлося про студентське голодування у 1990 році.
Голодування відбувалось у тій частині Києва, яка сьогодні називається Майданом Незалежності. Там, де в 1990 році стояли намети голодуючих студентів  ( певна частина яких із настанням капіталізму захворіла на ожиріння )  зараз знаходяться інші намети інших людей. Вони, як і  голодуючі студенти того далекого і повстансько-романтичного 1990 року, протестують проти пануючого, дуже  брутального по природі своїй світового порядку. Втім, є дві відмінності. В 1990 році людей на Майдані було значно більше. До того ж ( це вже друга відмінність) ті люди, які знаходяться на Майдані зараз   мають перед собою значно  пекельнішого,  власне більш дияволоподібного  ворога. Все серйозніше і жорсткіше аніж  тієї теплої осені, що стояла понад Україною 16 років назад. Тим, хто протестував  проти напівмертвого СРСР у 1990 році були простіше, хоча б через підтримку міжнародної громадської думки. Активістам УНП, Тризубу та  Звичаєвої Громади Українських Козаків, які тримають оборону на Майдані Незалежності саме зараз, протистоїть не лише  кримінально-буржуазна корпорація, яка фактично перебрала на себе владу в нашій країні. Проти  них, також, і майже повна байдужість масонсько-соціалістичної Європи та плутократичних США. Проти них байдужість товстощоких київських філістерів, дрібних буржуа та  конторських щурів, які вже наїлися досхочу  і яких  найбільше лякає саме слово „революція”. Втім, саме ці київські щури в перервах між турецькими пляжами та восьмигодинним розгляданням комп’ютера  у склепоподібному офісі залюбки фотографуються на тлі останнього схрону справжніх українців. Інколи з’являються  журналісти з вітчизняних телеканалів аби зі зловтішним рохканням зробити   черговий репортаж – пасквіль, у якому люди з останнього схрону будуть затавровані ( в кращому разі) лише як психічно хворі маргінали. Невблаганно наближається 24 серпня, коли та частина Майдану, де стоять намети має перетворитися    на центр офіційних урочистостей і тому не важко передбачити реакцію спецназу МВС  на цей останній схрон приблизно  в ніч з  19 на 20 серпня. Так само не важко передбачити і той відчайдушний спротив, який чинитимуть  мешканці наметового містечка, подальші репресії проти них та з рештою і проти всього українського, що лишилося в третій українській республіці. Проте намети не згортаються. Існує якась потаємна сакральна логіка приреченої боротьби. Офісні щури називають  це „відмороженістю”.

Проте, саме до такої „відмороженості”  можна віднести  і численні оповідки про солдат японської імператорської армії, які навіть після закінчення другої світової війни вперто відмовлялися вірити в капітуляцію власної країни і так само вперто чинили збройний спротив на далеких остовах Океанії і в 1960-ті, і трохи не в 1980-ті роки. З вітчизняного досвіду до подібної приреченої боротьби  можна віднести і відчайдушну військово-дипломатичну діяльність  гетьмана  Пилипа Орлика і Зимовий Похід  армії УНР і повстання козаків – гетьманців у 1920-ті роки. Звичайно ж, до  цієї священної боротьби приречених ми зараховуємо і партизанську війну 1940-их років на Західній Україні, оскільки і останні слова червоно-чорних партизан, коли їх у виказаних схронах  закидували гранатами і доля останнього солдата УПА, який  вийшов з лісу та здався вже властям третьої української республіки восени 1991 року, відповідають якомога краще  подібній парадигмі спротиву. Далеко не всі українці здатні  надати перевагу  філістерському трибу життя. Дякувати Богу, є серед них і „відморозки”. Глузливе це наймення навряд чи можна вважати повністю образливим по відношенню до нас. Якщо, взяти до уваги  достатньо розповсюджену в 1930-ті роки теорію про нордичне (полярне)  походження арійської раси та про холод, як про головну підставу буття „воїнів світла ”  на цій землі  то  дефініція „відморозок” перетворюється мало не на чесноту. Хто знає, можливо саме, на території України почав відступати льодовик і саме тут виникла та легендарна спільнота, археологічні сліди  якої марно шукали розумники з німецької  „ Спадщини предків” на мулкому дні проток між Англією та  Голландією у ті ж такі 1930-ті роки. Але, повернемося на Майдан  Незалежності.

Наметове містечко на Майдані виникло у спекотному липні під час коаліційної колотнечі. Нагадаємо, що існувало ще декілька подібних містечок – зокрема наметові містечка  таких буржуазних угруповань як Пора та БЮТ, які знаходилися і на Майдані ( трохи ближче до  Монументу Незалежності )  і у  Гетьманському   саду. Втім, після  того як  Універсал національної підлості було укладено, буржуазні хлопці швидко згорнулися. Вони не були і не є „відмрозками” і тому, коли до теплого мікросвіту їхнього політичного туризму увірвався крижаний вітер близької громадянської війни, вітчизняні ліберали вирішили мужньо втекти. Лишилися  справжні „відморозки” . Їхній табір є відносно невеликим. Їх самих є дуже мало, образливо мало. Вдень їх пече гучне київське сонце. Вночі їх пробирає до кісток майже болотяна вогкість  Хрещатого Яру. Їхніми ворогами окрім злих київських дощів, є і  не менш злобні опоненти, які приходять до табору виплеснути свою зловтіху  та передчасну радість з приводу своєї пирової перемоги. Але ” відморозки” не  відступають. Вони знають, що їхня мала кількість є оманливою. Поруч з ними на Майдані,  присутні невидимі тисячі людей – тих, хто воював та воюватиме  за Україну.  Навіть якщо на той момент, коли ви, українці мої читатимете цю статтю, намети буде розтрощено, а тих людей, до яких вам забракло мужності приєднатися, буде заарештовано, будьте  певними – останній схрон, наметове містечко не підлягає знищенню. Саме з нього „займеться всеукраїнська ватра”, потужна акція українського червоно-чорного реваншу. Попри все перемога буде за нами.

Тарас МАХНО

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s